Герон Александрійський

Геро́н Александрі́йський (грец. Ήρων бл. 10 — 70) — математик і винахідник античності від міста Олександрії, римського Єгипту. Він вважається найбільшим експериментатором давнину, і його робота є представником елліністичної наукової традиції.

Герой опубліковані широко визнаний опис парового пристрою, званого "двигун Герой". Серед його найвідоміших винаходів було вітроколеса, що становлять найбільш ранню екземпляр вітру освоєння на суші. Він сказав, що був послідовником атомистов. Деякі з його ідей були отримані з робіт Ктезібій.

Велика частина оригінальних творів і конструкцій героя були втрачені, але деякі з його робіт були збережені в арабських рукописах.

Біографічні відомості

Невідомо точні дати народження і смерті цього давньогрецького ученого і винахідника з міста Александрії. Лише майже через 2000 років були знайдені і перекладені сучасними мовами арабські списки його праць.

Далекі нащадки дізналися, що йому належать формули визначення площі різних геометричних фігур. Найбільш відома його формула для знаходження площі трикутника (Формула Герона).

Стало відомо, що Герон описав прилад діоптр, який з повною підставою можна назвати прапрадідом сучасного теодоліта. Без цього приладу не можуть зараз обійтися геодезисти, гірники, будівники.

Він вперше дослідив п'ять типів простих машин: важіль, корбу, клин, гвинт і блок. Герон заклав основи автоматики. Люди дивувалися дивам: двері храму самі відкривалися, коли над жертовником запалювався вогонь. Він придумав автомат для продажу «святої» води. Сконструював кулю, що обертається силою струменя пари. Винайшов ще ряд приладів і автоматів. Висунув ідею парових машин.

Див. також

• 11196 Механікос - астероїд, названий на честь винахідника.

Посилання

• Webpage about Hero by The Technology Museum of Thessaloniki
• A translation of Pneumatica with diagrams
• Heron biography, The MacTutor History of Mathematics archive
• Shockwave-Applet: Herons trumpet signal

Література

• Bruins E. M. The icosahedron from Heron to Pappus. Janus, 46, 1957, p. 173–183.
• Curchin L., Herz-Fishler R. Hero of Alexandria’s numerical treatment of division in extreme and mean ratio and its applications. Phoenix, 35, 1981, p. 129–133.
• Drachmann A. G. Ktesibios, Philon, and Heron, a study in ancient pneumatics. Copenhagen: Munksgaard, 1948.
• Drachmann A. G. Heron and Ptolemaios. Centaurus, 1, 1950, p. 117–131.
• Drachmann A. G. Fragments from Archimedes in Heron’s Mechanics. Centaurus, 8, 1963, p. 91–146.
• Keyser P. A new look at Heron’s «steam engine». Archive for History of Exact Sciences, 44, 1992, p. 107–124.
• Smyly J. G. Square roots in Heron of Alexandria. Hermathena, 63, 1944, p. 18–26.